Я йду
Не наклич на нас біду
Бачу давній сон: в ньому давня ти
Манеш, кличеш, звеш — я не можу йти
Танеш в далині, тонеш уві сні
Хоч би блиск очей залиши мені!
Як тебе знайти? Де тебе шукать?
Я не можу йти, змушений чекать
Але в наших снах я тебе знайду
Ти наснись мені, я до тебе
Йду, я йду
Не наклич на нас біду
Зачекай мене, я йду
Я йду, я йду
Я у сні чи наяву
Все одно тебе знайду
Я йду
Все життя було як старий вокзал
Як пустельна ніч, як банкетний зал
Поміж друзів сам і без друзів сам
І життя моє — тихий балаган!
Все було не те, все було не так
Без ганебних втеч, без гучних атак!
Бачу давній сон, тебе давню ту
Манеш, кличеш, звеш — і уже я
Йду, я йду
Не наклич на нас біду
Зачекай мене, я йду
Я йду, я йду
Я у сні чи наяву
Все одно тебе знайду
Я йду, я йду
Не наклич на нас біду
Зачекай мене, я йду
Я йду, я йду
Я у сні чи наяву
Все одно тебе знайду
Йду, я йду
Я йду лиш до тебе крізь сотні печальних і різних думок
Не знаю, чи ранок, чи ніч, але знаю чого варта любов.
І крізь сотні зигзагів, які збудувало наше життя,
Я йду, бо я знаю, шлях підкаже серцебиття.
Я йду, я йду
Не наклич на нас біду
Зачекай мене, я йду
Я йду, я йду
Я у сні чи наяву
Все одно тебе знайду
Йду, я йду
