Я не знаю, чого чекати,
Ні на кого провину перекладати.
Почекаю, поки зміниться моє життя,
Та поки міняються лише дати.
Я чекаю, поки зміниться моє життя
Моя кімната моя риса глухого кута.
То, мабуть, ці риси вже маю я,
Моя тінь чекає на мене вдома
Вдома, вдома, вдома, вдома
Що мені тепер?
Я сама
Що мені тепер?
Твої сльози
Що мені тепер?
Зима
Що мені тепер?
Втома
Моя суперсила, мої суперсенси,
Усі молоді уми ще мають серце.
Я закрилася у собі — тану,
Це не змінить мене я стягну
У цих чотирьох стінах, мені не холодно,
Що подумають інші? Уже все одно
Я дуще тисну на педалі,
Я лишаю один варіант іти далі
Що мені тепер?
Я сама
Що мені тепер?
Твої сльози
Що мені тепер?
Зима
Що мені тепер?
Втома
