Ми падаєм в море уламками цегли
Я трошки гублюсь через Совіньйон Блан
Кладу своє серце у твою руку
Кладеш мою руку у свій карман
Я вже погано тебе пам′ятаю
Мій мозок, можливо, щось не дотримав
Ти просто субстанція сірого кольору
Що поселила у голові
Туман
І вулиця Середня не винна
Що їй кінця і краю не видно
І що вона така посередня
Середня
Удвох
З тобою розмалюємо стіни
Усе навколо так непостійно
І ми з тобою прям як ця вулиця такі посередні
Мені не потрібна моя половина
В мені є обидва і Герда, і Кай
Вдихаю останнє повітря серпневе
А ось і ця осінь, і ось цей
Шукаю тебе снігова королево
І ти досі сталкериш мене у снах
Давай уявімо нам знов по 17
Я знов тебе бачу і знов цей
Туман
І вулиця Середня не винна
Що їй кінця і краю не видно
І що вона така посередня
Середня
Удвох
З тобою розмалюємо стіни
Усе навколо так непостійно
І ми з тобою прям як ця вулиця такі посередні
