Міша Правильний - «В лісі»

Мій шлях правий, та я здається його втратив від тривоги
З дороги збився, опинився там де немає ні світла, ні бога
Нічого тікі цей ліс він дикий він темний він страшний
Чорними гілками граючи вітер холодний ниє
Я йду, крізь болота де замість води тече гній
Кричу, й чую шо мій голос не мій ніби мій та по факту не мій
І ніби то я давно в цьому лісі, так я тут давно я згадав
Я знаю тут все, ба більше я крім цього нічого ніколи не знав
Як це невже я назавжди тут, як звідси вийти?
Я бачив галявину уві сні вона була вкрита красивими квітами
І ті квіти ніби рідні були мені не такі як дерева ці чорні шо тут
Та я втратив маршрут, просто взяв і втратив маршрут
Якщо ж залишити всі ті відсилки до данте образи та метафори
Все набагато простіше зі мною було, я свою землю втратив
Ні я жив собі в києві, в хаті з прекрасним видом
Я ніколи не був у Москві та чомусь головою став московитом
І ви там собі говорити про мене шо хочете можете я знаю сам
Шо мені в вуха та очі лилася весь час далеко не божа роса
Я вчився писати слухати мовити та довіряти не своїм
А тим підарасам які нам всім досі тут впарюють своє слово та СВО
Я сам сюди прийшов, залишив дім забув шо він є
Мені не зустрілись, дорогою
Ані Шухевич, ані Пʼєр Шевальє, ані Шевельов
Ані Хвильовий, ані Дзюба, ані Фаріон
Єдині кого зустрічав то були расіянє з їх світом пальоним