Десь у Карпатах, де гори й тумани,
Давні таємниці знають мольфари.
Є в них обряди, що відводять біду,
З ними я навіть крізь бурю пройду.
Прошу старого мене загартувати,
Я хочу сили, щоб ворога здолати.
Давнє слово тепер мене захищає,
Хай жодна куля мене не здолає.
Гей, мольфаре, почуй мої слова,
Хай давня магія знову ожива.
Гей, градівнику, наведи чорні хмари,
Хай наші воїни нанесуть удари.
Дай мені силу ворога здолати,
Дай мені силу своїх захищати,
Дай мені силу страх подолати,
Дай мені силу до кінця стояти.
Хай небо гримить і орда зникає,
А сонце над нами знову засяє,
Хай вогонь у грудях сильніше палає,
І кожен із нас цю силу відчуває.
Із неба на ворога сиплеться град,
Не знайде він більше дороги назад.
Хай ватра палає і сила в руках,
І давні обереги зі мною в боях.
Дайте замовляння, щоб кулі минали,
Щоб навіть під вогнем духу не втрачали.
Хай ворог на собі відчує наш гнів
За те, що він сюди прийти посмів.
Гей, мольфаре, почуй мої слова,
Хай давня магія знову ожива.
Гей, градівнику, наведи чорні хмари,
Хай наші воїни нанесуть удари.
Дай мені силу ворога здолати,
Дай мені силу своїх захищати,
Дай мені силу страх подолати,
Дай мені силу до кінця стояти.
Хай небо гримить і орда зникає,
А сонце над нами знову засяє,
Хай вогонь у грудях сильніше палає,
І кожен із нас цю силу відчуває.