Сонце сідає, скінчилась робота,
Місто відпускає денні турботи.
Свої на зв'язку, та слова не зайві,
Курс без афіш і маршрут на вайбі.
Не треба ролей, гучник [нерозбірливо],
Кожен, хто в русі, свій напрям обрав.
Дорога біжить, а думки на релакс,
Музика кличе і збирає нас.
Нехай за вікном все летить стороною,
Ловимо мить, залишаємось собою.
І цей мотив розганяє думки,
Відчуй, як під ритм оживають рядки.
Ride slow, низом котить хвиля,
Голова киває, і ніч така щира.
Ride slow, і весь світ на паузу,
Нас веде на рівно без зайвого галасу.
Свої йдуть, свої йдуть ближче,
Цей вайб ще довго не стихне.
Ride slow, низом котить хвиля,
Голова киває, і ніч така щира.
Скло напіввідкрите, теплий вітер в салон,
І хтось починає просту розмову,
Не про показуху, не про чужий фасон,
Про тих, хто відчув і впіймав цю основу.
На районі знайомий [нерозбірливо] світла, хтось зніме момент,
Поки музика грає, а ми їдемо далі,
Дорога нічна, і цей ритм нам усім настрій підіймає.
Нехай за вікном все летить стороною,
Ловимо мить, залишаємось собою.
І цей мотив розганяє думки,
Відчуй, як під ритм оживають рядки.
Ride slow, низом котить хвиля,
Голова киває, і ніч така щира.
Ride slow, і весь світ на паузу,
Нас веде на рівно без зайвого галасу.
Свої йдуть, свої йдуть ближче,
Цей вайб ще довго не стихне.
Ride slow, низом котить хвиля,
Голова киває, і ніч така щира.
