Тут теж кипить життя і йдуть свої справи
І люди непогані, привітні та цікаві
Я вже навчився тут знаходити своє,
Та все одно відчуття чужого не відстає
Я пам'ятаю повороти біля дому,
Там кожен метр давно мені знайомий
І навіть те, на що раніше не зважав,
Тепер згадую частіше, ніж гадав
Ті самі зорі світять над землею,
Та я дивлюсь на них не там, де звик
І наче все нормально тут зі мною,
Та до чужих доріг я ще не звик
Тут інші вікна, інші голоси
І вечори по-своєму красиві,
Але немає тої простоти,
Де звичні речі стали особливі
Буває день мине й навіть не згадаю,
Що я далеко від місць, які добре знаю
А потім серед ночі вийду на балкон
І щось знайоме раптом вирине, мов сон
Над головою все той самий небосхил,
Який колись над рідним містом я любив
І наче все навколо вже давно знайоме,
Та все одно думками повертаюсь додому
Ті самі зорі світять над землею,
Та я дивлюсь на них не там, де звик
І наче все нормально тут зі мною,
Та до чужих доріг я ще не звик
Тут інші вікна, інші голоси
І вечори по-своєму красиві,
Але немає тої простоти,
Де звичні речі стали особливі
