А чим вони всі добилися тої уваги ?
Чим вони торгували та не на базарі ?
Яка частина тіла там знову продавалась ?
Ти заробила стікі що тобі не буде мало
Мені здається що таким буде мало завжди,
Ти зупиняєшся коли тобі кричать зажди,
Із крутої тачку, купюри пачки,
Сідати на переднє сидіння не так вже лячно.
Я памʼятав колись було не так ти плакала,
Коли до тебе чіплявся пʼяний граф Дракула,
А скікі мені довелося зламати облич,
А потім замість дівки з тебе виріс гнійний прищ.
Як тебе покидало те життя я сам не знаю,
Тепер Іринку кожен другий називає зая,
Ніби в неї два імʼя та не по паспорту,
Твої життєві цінності малі як паспарту.
Що то сталося з тобою я молю з тих пір,
Деградація бо куртизанка з диких гір,
Ти не лісова є мавка, ти просто лавка,
На тебе може кожен прилягти це правда.
А чим вони всі добилися тої уваги ?
Чим вони торгували та не на базарі ?
Яка частина тіла там знову продавалась ?
Ти заробила стікі що тобі не буде мало
Мати учила робити котлетки та не ті,
Ти переплутавши усе крутила бігуді,
Ти готувалась не до того що треба було,
Цю меркантильність тобі певно вітром надуло.
А де тепер та квіточка з наївними очима,
Напевно сохне знов у ресторані, ще й під чимось.
Чому ти вибрала собі такі дорогу,
Яку можна було ділити на десятьох людей..
А чим вони всі добилися тої уваги ?
Чим вони торгували та не на базарі ?
Яка частина тіла там знову продавалась ?
Ти заробила стікі що тобі не буде мало
А чим вони всі добилися тої уваги ?
Чим вони торгували та не на базарі ?
Яка частина тіла там знову продавалась ?
Ти заробила стікі що тобі не буде мало
