Казала тобі мати, собі треба мати ціну
Та «пушка» вже з 15-ти, зі «збитим прицілом».
Думала наївно, що душа її безцінна,
Але між псами шкура у вівці не буде ціла.
Казала тобі мати, собі треба мати ціну
Та «пушка» вже з 15-ти, зі «збитим прицілом».
Думала наївно, що душа її безцінна,
Але між псами шкура у вівці не буде ціла.
Я не буду вірити вже більше в люті казки,
Терпіти ті відмазки, злітають хай ці маски.
Нам на них вже класти, ти провалила кастинг,
І вже нема різниці, ким ти будеш там обласкана.
Я не подивлюся більше в очі, які брешуть.
Як можна цінувати те, що продається дешево,
Що вони ховають за яскравими одежами,
Те, що без моралі і давно уже за межами.
Хай собі накрутить ця хитра лиса,
Це були не сльози - «по вії/повії» роса.
Така була погода, гриміла гроза,
Та до чого довела тебе твоя краса?
Казала тобі мати, собі треба мати ціну
Та «пушка» вже з 15-ти, зі «збитим прицілом».
Думала наївно, що душа її безцінна,
Але між псами шкура у вівці не буде ціла.
Казала тобі мати, собі треба мати ціну
Та «пушка» вже з 15-ти, зі «збитим прицілом».
Думала наївно, що душа її безцінна,
Але між псами шкура у вівці не буде ціла.
