Розганяю тьму

Ти справді такий?
Чи мені просто здалося?
Я так полюбляла твоє волосся
І запах, що випадково здавався рідним
(Навіть зовсім не страшним)
Чи гасиш мене - але все це дрібнички
Малюєш у планах своїх одинички
Вважаєш що зможеш повчати мене, зачекай
Не помикай

Розганяю тьму
Чую тишину
Тримаюсь на плаву
Сама вирішу де я нагрішу
Бо ти абсолютний нуль
Жадаєш мої куль
Так підходь - себе не жалкуй

Хочеш потягатись - поламаєш зуби
Нам пора прощатись, допоки ми ще люди
Допоки один одному ми душу не порвали
Допоки ми ще цілі, допоки не сконали
Допоки не перетворились в хижаків жорстоких
Допоки не зализували рани одиноких
Допоки ми ще живі
Допоки ми ще цілі
Допоки прокидаємося у спільній квартирі