Повір мені, я вже складна
Із гострими кутами
Я виснажила всі слова
Любовними листами
І хто тепер без мене ти?
І хто тепер без тебе я?
Егоцентричне полум'я
І до нестями і до могили
Ти називатимеш мене мила
Я називатиму тебе хлопчик
А в документах поставим - прочерк
Нам не спиляти б обом крила
Бо мене - несло, тебе - крутило
І я не знала, що так вразливо
Для мене стане твоє: «мила»
Мені б все мліти і хворіти
Вздовж тротуарів і доріг
В моїх руках - зів'яли квіти
І ти не витримав, не зміг
А знаєш
Поки цей дах тече
Ляж мені на плече
І напинай вітрила
Ти мене знаєш
Від «а» до «я»
Схоже, знов нічия
Виграти неможливо
А знаєш
Поки цей дах тече
Ляж мені на плече
І напинай вітрила
Ти мене знаєш
Від «а» до «я»
Схоже, знов нічия
Виграти неможливо
І скільки б я тебе не відштовхнула
Ти бумерангом повертаєшся назад
В твоїх очах горить моє минуле
Це очевидно вибір, але й страх
Ти наче теплий спогад, свіжа постіль
Маяк, що прорізає ніч й пітьму
Мою самотню перезрілу постать
Я вже не вірила, що ще колись вдихну
Мені б все мліти і хворіти
Вздовж тротуарів і доріг
В моїх руках - зів'яли квіти
І ти не витримав, не зміг
Не зміг, не зміг, не зміг
А знаєш
Поки цей дах тече
Ляж мені на плече
І напинай вітрила
Ти мене знаєш
Від «а» до «я»
Схоже, знов нічия
Виграти неможливо
А знаєш
Поки цей дах тече
Ляж мені на плече
І напинай вітрила
Ти мене знаєш
Від «а» до «я»
Схоже, знов нічия
Виграти неможливо
Знаєш
Поки цей дах тече
Ляж мені на плече
І напинай вітрила
Ти мене знаєш
Від «а» до «я»
Схоже, знов нічия
Схоже, знов нічия
