Доля (Outro)

Життя відбувається з нами, поки будуються плани
Передбачити неможливо
У якому гребсти океані
Де свідомість торкається залишків ґлузду
Оклимається втрачений і заточений в душі
Мистецтво без дозволу пише твоїми руками свої вірші
Доля - жінка
Страшніша за смерть
Вона змушує жити
Корегуючи вдалий сюжет
Перед нею безсильні Боги і Титани
Вона втопить тебе у твоїх же сльозах
Вичистить повні кармани
Вийме душу
Випере її з хлором
А якщо то не дійде, братиме мором
Почуття жалю присутнє людському
А вона - восьме чудо
Безкінечність всесвітнього болю
Вона точно не знає слово «шкода»
Швидко забуде про статуси і ім'я
Їй нічого не страшно
Бо вона і є те ніщо
Через неї досі пишуться повісті
Про розіравану душу, а їй абищо
Смерть існує для всіх, але не для неї
Вона ніколи не святкує свої ювілеї
Вона всюди й ніде одночасно
Берегиня і Демон
З нею ніколи не ясно
Її намір вести крізь пітьму до світла
Повертатись до себе
Вона просто відьма
Але щедра на дари і уроки
Від її рук помирали пророки