Розпускай коси, крихітко
Я сідаю за штурвал
Буде голосно, глибоко
Зашаріється вокзал
І хоч я не Гензбур, не співаю прокурено
І зажуреним оком у ніч не гляджу
Я прожену сов лукавих нахмурених
І загубленим полем тебе поведу
Де місяць лиже ніч і блудять зорі
Залишені одні, ми закохані злодії
Місяць лиже ніч і блудять зорі
Залишені одні, ми закохані злодії
Малими дітьми лякала нас семи вітрів краса
Але в мені ти заплуталась і загубила страх
Холодні квіти, далекі байдужі голоси
Але над нами все синьо, ой як синьо
Розпускай коси, крихітко
Я сідаю за штурвал
Буде голосно й глибоко
Зашаріється вокзал
І хоч я не Гензбур, не співаю прокурено
І зажуреним оком у ніч не гляджу
Я прожену сов лукавих нахмурених
І загубленим полем тебе поведу
Де місяць лиже ніч і блудять зорі
Залишені одні, ми закохані злодії
Місяць лиже ніч і блудять зорі
Залишені одні, ми закохані злодії
Ми закохані злодії
Зморені злодії
Ми закохані злодії
Де місяць лиже ніч і блудять зорі
Залишені одні, ми закохані злодії
