Ісус Христос катається на дошці
Сідлає хвилю і волає гучно
Апостоли на гальці збились в купку
Апостолам перед людьми незручно
Матвій уже до друку готував
Євангелія у вигляді есеїв
А тут така халепа і провал
І свинорилі пики фарисеїв
Ще й цілий римський мусорський загін
Не знає, як на це реагувати
Чи матом обложити навздогін
А чи одразу вести до Пілата?
Андрій гукає: «Схаменися, Ребе!
Кінчай дурить, задумайся про рейтинг!
Народ прийшов за зціленням до Тебе
Запитують про безкоштовний тренінг!»
А Він кричить народу, що є сили
«Ідіть до Мене всі, тут красота!»
І, сміючись, вистрибує з-під хвилі
Дельфіна ухопивши за хвоста
Петро рішуче кидається в шторм
І ледве не вчиняє собі «Амінь»
«Ось рибам, що не сіють, був би корм»
Христос сміється, «Камінь, ти є камінь!»
Летить в Ісуса рятувальний круг
І б'є по голові «Дєржись, братушка!
В біді комрада не залишить друг!»
Кричить Іуда, легендарна тушка
І тут Ісус починає співати
Звісно, таких номорочених пісень
Що навіть Звоніміру Бобану з Бобаном Марковичем не снилося
Но приблизно таке
«Біда не в тім, що свище вітер лютий
Що всі слова мої лягли, як мертві квіти
Біда не в тім, що я прийшов з любов'ю
Біда у тім, що я не можу не любити-любити-любити
Я не для того вас навчав, піпли
Таких самозакоханих, серйозних
Щоб ви своїх казок понаплели
В задушних кель'ях мастурберкульозних
А потім (потім), потім, так завжди було
В ім'я Моє повстане брат на брата
За ваші побрякушки і бабло
За ваші грьобані патріархати
Ложив на вас я Свій Господній хєр
Я все сказав, ви все перебрехали!»
Сплигнув на дошку і в прибій попер
В ті дні подовгу хвилі не вщухали
Так він казав десь в тридцять третім році
На гре-гребені, без весел і вітрил
Ісус Христос катається на дошці
На березі стоїть юрба мудил
