Хто зна де?
Хто зна коли?
Вона літала
А він писав вірші
Вірші про неї
В яких всього лиш три
Всього три слова
Писав від щастя і журби
Серед сміття вродливих тіл
Поміж безкрайніх сторіз (сторіз)
У каруселі ці слова
Тонули, наче в морі
Вмить забувала їх вона
Кружляючи в нірвані
А він писав, писав
Щоб знов з'явитись на екрані
І побачить вона ці три слова
Усміхнеться і скаже - Я готова
За тобою піти, хоч на небо
Хоч на край землі, хоч на край землі
Хоч на край землі, якщо треба
Хто зна як?
Хто зна куди?
Вона зникала
А він шукав сліди
Шукав в мережах
По темних закутках
Куди впускають
Лише по золотих картках
Та все ж писав він ті слова
В яких всього три ноти
Акорд мінорний так звучав
Що плакали фаготи
Але між ними вже
Ніколи не зітруться грані
А він все пише і пише
Щоб знов з'явитись на екрані
І побачить вона ці три слова
Усміхнеться і скаже - Я готова
За тобою піти хоч на небо
Хоч на край землі, хоч на край землі
Хоч на край землі, якщо треба
І побачить вона ці три слова
Усміхнеться і скаже - Я готова
За тобою піти хоч на небо
Хоч на край землі, хоч на край землі
Хоч на край землі, якщо треба
Хто зна де?
Хто зна коли?
Вона літала
А він шукав сліди
