В абетці моїй стало більше літер
У тижні моєму - все менше днів
Приходиш, як сонце
Зникаєш, як вітер
І я не встигаю всього, що хотів
І я не встигаю всього, що хотів
І я не встигаю вловити, сказати
І я вистигаю, як кинутий жар
Ти числа мої
Очищаєш від значень
Ти ноти мої
Вимиваєш дощем
Тебе я не знаю
Не чую й не бачу
А лиш відчуваю
Як внутрішній щем
Баста
А, може, баста
Може, баста
А, може, баста
Тривожна і вперта
Свавільна і дика
Болотяні трави
То сестри твої
З тобою я чуюсь
Не чоловіком
А краєм дороги чи краєм землі
Краєм дороги чи краєм землі
Чекаю на милість, чигаю на здобич
Черкаючи строфи і сірники
Я сам вже не знаю
Чи можу і хочу
І скільки усе
Протриває іще
І тільки так гостро
Щодня і щоночі
Тебе відчуваю
Як внутрішній щем
Баста
А, може, баста
Може, вже баста
А, може, баста
Може, баста
Може вже баста
Баста