Українки - точно відьми, але перша ти!
Ти мені наворожила, мушу любити!
Ти мені наворожила папороті цвіт,
Я плетуся за тобою, наче чорний кіт.
В тебе очі, наче в відьми,
Бо мене ти прокляла.
Твій вогонь відчув на собі,
Були отакі діла!
Але знай, що я не здамся
Бо запали так мені
Твої очі волошкові
Очі відьмині!
Мені зілля колотила, палила гілля,
Там тумани поїдали макові поля,
Ворожила на Івана та й на Василя,
Ворожила, аби була тільки ти моя!
Українки - точно відьми, але перша ти!
Ти мені наворожила, мушу любити!
Ти мені наворожила папороті цвіт,
Я плетуся за тобою, наче чорний кіт.
Українки - точно відьми, але перша ти!
Ти мені наворожила, мушу любити!
Ти мені наворожила папороті цвіт,
Я плетуся за тобою, наче чорний кіт.
Всі дівчата - відьми,
Ворожать не на жарти,
Мене причарувала,
Не брала в руки карти.
Українки - точно відьми, але перша ти!
Ти мені наворожила, мушу любити!
Ти мені наворожила папороті цвіт,
Я плетуся за тобою, наче чорний кіт.
Українки - точно відьми, але перша ти!
Ти мені наворожила, мушу любити!
Ти мені наворожила папороті цвіт,
Я плетуся за тобою, наче чорний кіт.