А вона та сама-сама,
Квітка із райського саду.
А вона та сама-сама,
Сама має наді мною владу.
А вона та сама-сама,
Квітка із райського саду.
А вона та сама-сама,
Сама має наді мною владу.
Можливо не знаюсь в любові, а, забув як кохати,
До тебе усі випадкові, ледь не навчили літати.
Знову почути тебе, розум говорить, даремно,
Там, де вона, біле світло, там, де знаходжусь я, темно.
Згадалося те, як колись тебе вперше побачив я,
Якби знала ти, як багато значила,
Як багато значиш досі, я лиш той кіт при дорозі,
На твоє серденько досі узором на морозі.
А вона та сама-сама,
Квітка із райського саду.
А вона та сама-сама,
Має наді мною владу.
А вона та сама-сама,
Квітка із райського саду.
А вона та сама-сама,
Сама має наді мною владу.
А вона та сама-сама,
Квітка із райського саду.
А вона та сама-сама,
Сама має наді мною владу.
У тобі гублюся, мила, за тебе розлиті чорнила,
Ти надала і забрала білі крила.
В тобі гублюся, мила, ти нескінченний лабіринт,
Хоч і полонила, але бач, не разом ми.
Просто ти сама-сама,
Просто ти сама-сама.
А вона та сама-сама,
Квітка із райського саду.
А вона та сама-сама,
Сама має наді мною владу.
А вона та сама-сама,
Квітка із райського саду.
А вона та сама-сама,
Сама має наді мною владу.
А вона та сама-сама,
Квітка із райського саду.
А вона та сама-сама,
Має наді мною владу.
