Дівчинко моя низенька
Я любив тебе, не забув
Ой, який же я був дурень
Що не втримав у свому саду
Твоє зламане серденько
Я ніяк шлях і не знайду
Біль підкралася тихенько
Але все рівно за тобою йду
Дівчинко моя
Та що низенька зростом
Правдоньку не тая
Тебе кохать непросто
На лавандових полях
Ти не шукала короля
І його зробила із просто пацана
Твої карі очі
Не дають спокою вночі
Твої п'яні губи
Що такі солодкі були
Твої карі очі
Не дають спокою вночі
Твої п'яні губи
Сповнені отрути
А я завжди на межі, бо ти така красива
Більше не писать тобі вірші ти попросила
Я для тебе чашка кави, ти для мене серце
Під гітару злива, що несеться тут
Я загубив свій другий вірш, моя незабудко
Чому спогади оті не витирає гумка?
Шкода, що тебе не гріє зараз моя куртка
Дівчинко моя
Та що низенька зростом
Правдоньку не тая
Тебе кохать непросто
На лавандових полях
Ти не шукала короля
І його зробила із просто пацана
Твої карі очі
Не дають спокою вночі
Твої п'яні губи
Що такі солодкі були
Твої карі очі
Не дають спокою вночі
Твої п'яні губи
Сповнені отрути
Дівчинко моя
Та що низенька зростом
Правдоньку не тая
Тебе кохать непросто
На лавандових полях
Ти не шукала короля
