Ліс
Голос твій до мене ніс
Він такий свіжий, як зелений ліс
Ти свій голос по тілу моєму розніс
Я наче одяг без валіз
Ліс
Голос твій до мене ніс
Він такий свіжий, як зелений ліс
Ти свій голос по тілу моєму розніс
Я наче одяг без валіз
Вдягаюсь тепліше взимку
Бо в мене твій светр залишився
Його я ношу без зупинку
Але він не втомився,
Втомився ти
Чи то від мене, чи то від сварок
Ти не вилізаєш із моїх думок
З нашої хатинки вже не йде димок
Мої нерви — голі
Берези й тополі
Ліс
Голос твій до мене ніс
Він такий свіжий, як зелений ліс
Ти свій голос по тілу моєму розніс
Я наче одяг без валіз
Ліс
Голос твій до мене ніс
Він такий свіжий, як зелений ліс
Ти свій голос по тілу моєму розніс
Я наче одяг без валіз
Привіт
Як ти там?
Ти, напевно, вже живеш без драм?
В мене вихідні, я сиджу за містом
І думаю про нас
Чому вогонь згас? Чому все відбувається не в потрібний час?
Я кохаю тебе й досі,
Приїжджай до мене.
Ти ще віриш в нас?
Ліс
Голос твій до мене ніс
Він такий свіжий, як зелений ліс
Ти свій голос по тілу моєму розніс
Я наче одяг без валіз
Ліс
Голос твій до мене ніс
Він такий свіжий, як зелений ліс
Ти свій голос по тілу моєму розніс
Я наче одяг без валіз