Страшно мені, коли ти мовчиш
Хочу дертися на стіни і кричати теж на них
Наче поруч, але думками летиш
Ти розумієш, що мене можеш втратити?
З твоїх рук любов пила я
Тепер на них лиш дим від сигарет
Від твоїх губ я була пʼяна
Тепер від них лиш тільки силует
З тобою зараз я акапелла
Не чую я, на жаль, твій інструментал
Ти і я колись були як сьома симфонія Бетховена
З тобою я щоразу акапелла
Колись твої акорди були наче ідеал
Прошу, згадай, я твоя перша партія симфонії Бетховена
Розкіш — це до тебе дотик,
Крики, та все повз ноти
Слово — гірше гірше за опік,
Тиша — вона навпроти.
З твоїх рук любов пила я
Тепер на них лиш дим від сигарет
Від твоїх губ я була пʼяна
Тепер від них лише тільки силует
З тобою зараз я акапелла
Не чую я, на жаль, твій інструментал
Ти і я колись були як сьома симфонія Бетховена
З тобою я щоразу акапелла
Колись твої акорди були наче ідеал
Прошу, згадай, я твоя перша партія симфонії Бетховена