А що, якщо почекати?
Що, якщо не сказати?
Кохання своє віддати
І відпустити назавжди?
Що, якщо розірвати?
Що, якщо наздогнати?
І відстань усю здолати,
На зло усім, мене знайдеш?
А що, якщо відболіти?
Що, якщо відхотіти?
І вистраждати, виплакати,
Викинути, відтерпіти?
Що, якщо відчекати?
А що, якщо відгоріти?
В моїх очах є сенс,
В твоїх очах там тиша.
В твої двері стукую,
Але там вже інша.
Вона прийде в твій дім,
Де серце її грубе.
Хто вона тобі,
Ким вона для тебе буде?
А ким була я?
Давай не мучся, скажи.
Я вже не твоя,
Хоч біжи за мною, хочеш не біжи.
Розкажи, як ти жив,
Ти німий, ти чужий.
Ти щасливий, то чому
Твій голос тоді так дрижить?
Збирай наші спогади і зв'язок,
Заховай всі наші фото
Та нікому не показуй.
Ця любов подібна мистецькому витвору,
Тож вірний собі,
Будь вірний своєму вибору.
Тепер у тебе нема слів,
Я забираю свої речі
Із твоїх буденних днів.
Ми так не встигли й попрощатись.
А що, якщо нам спробувати знову закохатись?
А що, якщо почекати?
Що, якщо не сказати?
Кохання своє віддати
І відпустити назавжди?
Що, якщо розірвати?
Що, якщо наздогнати?
І відстань усю здолати,
На зло усім, мене знайдеш?
А що, якщо відболіти?
Що, якщо відхотіти?
І вистраждати, виплакати,
Викинути, відтерпіти?
Що, якщо відчекати?
А що, якщо відгоріти?
