Ааааааа
Ніщо, ніщо, ніщо
Ніщо не врятує тебе
Пробач мені, мене прости
Я би розказала, ти не питав
Ти мене шукав, але все не там
Я уже не знаю, куди іти
Від твоїх втомлених поглядів
Я би опиралася на слова
Але усередині така порожнеча
Втеча неминуча
Адже усередині пала
Апатія не знищила мене
Але притихшила
Не спогадом, не думкою
А гіркою розлукою
Пробач, та я цього не знала
Мовчала я
Мабуть, ми не дві половини
Цілий світ мені болить
Така я винна
Краще не питай, уникай мене
Якщо ти безгрішний - кинь каменем
Я до тої рани подорожниками прикладала
А вони лиш марно зростали шрамами
На колінах
Я молилась би, не знаю лиш, кому
Та жоден відчай, жоден лист більше не поставить в моїм житті кому
Пробач, та я цього не знала
Мовчала я
Мабуть, ми не дві половини
Цілий світ мені болить
Така я винна
А я лише хотіла розказати тобі
Писати тобі
Любити тебе
Завжди
Куди
Піти
Від почуття огиди
Винна завжди в чомусь я
Скажи, чому немає вороття?
Скажи, куди ведуть твої сліди
Бо ти усюди
Знаєш, коли горить вогонь
Його вуста не знають меж
Він може зігрівать авжеж
А може спричинить пожежу
В тебе випалені кроки, тебе вже ніхто не жде
Як чай чи решту