Я – Апатія
Ти – Апатія
Я – Апатія
Ми – Апатія
Я – Апатія
Ти – Апатія
Я – Апатія
Ми – Апатія
Я – Апатія
Ти – Апатія
Я – Апатія
Ми – Апатія
Я – Апатія
Ти – Апатія
Я – Апатія
Ми – Апатія
Я взбираюсь по драбині
Із порізів з твоїх рук
Ти не менш прекрасна стала
Після моїх страшних мук
І я люблю тебе все більше
Від тебе впадаю в транс
Ти моєю вже не станеш
Але дай мені хоч шанс
Витягти із цього дна
І освітити ночі
Ті, що так лякали нас
На зло усім прохожим
Ми набʼєм дурний партак
Із котами на предпліччі
Ти посміхнешся хоч раз
Шкода, що сни, блять, невіщі
Мені так прикро
Що я не взмозі
Урятувати
Тебе від самоти
(Тебе від самоти)
(Тебе від самоти)
(Тебе від самоти)
(Тебе від самоти)
Лиш з тобою відчуваю
Себе трошечки живим
Я зашию твої травми
І поглину весь твій біль
Хоч я ментально нестабільний
Може трошки психопат
Але, чесно, я не знаю
Чому все, блять, йде не так
Я тримаю твої руки
Цілую бліді губи
І крові теплота
Малює візерунки
Не виправлюсь ніколи
Застряг в цьому болоті
Ти, прошу, не давай
Останні спроби
Витягти із цього дна
І освітити ночі
Ті, що так лякали нас
На зло усім прохожим
Ми набʼєм дурний партак
Із котами на предпліччі
Ти посміхнешся хоч раз
Шкода, що сни, блять, не віщі
Мені так прикро
Що я не взмозі
Урятувати
Тебе від самоти
Тебе від самоти
Тебе від самоти
Тебе від самоти
Тебе від самоти
