Високо в небі журавлі летять,
Далеко від дому, й сум накриває.
Серце болить, коли я дивлюсь назад,
На рідний край, де родина мене ще чекає.
Журавлі, журавлі, несете ви смуток,
Серед хмар і вітру, серед чужих доріг.
Журавлі, журавлі, спішіть додому,
Де старенька верба, де мій рідний поріг.
Сонце сідає, а серце болить,
Пам’ять про дім не дає мені спокою.
Там, де свічка в вікні спокійно горить,
Де любив я стояти під вербою високою.
Журавлі, журавлі, несете ви смуток,
Серед хмар і вітру, серед чужих доріг.
Журавлі, журавлі, спішіть додому,
Де старенька верба, де мій рідний поріг.
І хоч розлука нас розділяє,
Серце пам’ятає рідні стежки.
Журавлі, мені знов нагадають.
Про мир і любов на рідній землі.
Журавлі, журавлі, несете ви смуток,
Серед хмар і вітру, серед чужих доріг.
Журавлі, журавлі, спішіть додому,
Де старенька верба, де мій рідний поріг.
Журавлі, журавлі, несете ви смуток,
Серед хмар і вітру, серед чужих доріг.
Журавлі, журавлі, спішіть додому,
Де старенька верба, де мій рідний поріг.
