Проведи мене додому
Я так скучив за районом
Де до болю все знайомо
Мене вулицями веди
Проведи мене додому
Я так скучив за районом
Де до болю все знайомо
Мене вулицями веди
Карета не приїде бо з неї зняли колеса
На екрані не дісней а змій та івасик телесик
Закинути проблеми в пічку так легко і весело
Тут запивають медом з молоком свою депресію
Золота туфля вмить на ОЛХ летить
В казці жити дорого, мрії всі на полиці
Позіхають втомлено на зупинці о шостій тридцять
Та face id розпізнає ті пожмякані лиця
Принци й принцеси заблукали в тіктоці і досі
Видно не один темний сучок на брехливому носі
Касу косять зверху і мішками покошене носять
Я бачу янгола що вплітає квіти у коси
Таке просте життя без прикрас і магії
Доки вариться вода я кидаю кубик магі
Сусідка знову свариться з вікна ми такі різні
І все, що світить багатьом це ліхтар у під’їзді
Проведи мене додому
Я так скучив за районом
Де до болю все знайомо
Мене вулицями веди
Проведи мене додому
Я так скучив за районом
Де до болю все знайомо
Мене вулицями веди
Стою на балконі
Снують люди мов зомбі в бетонному вавилоні
І зверху добре видно все ніби то на долоні
Старий іржавий сейф від якого дістав пароль
Цей потяг спогадів знову прибув на перон
Все таке звичне і сіре
Мокрі футби тихо на балконі на шнурках висіли
Біжу щоб дотягнутись через гори і пустелі
До ледь потрісканої стелі
Проведи мене додому
Я так скучив за районом
Де до болю все знайомо
Мене вулицями веди
Проведи мене додому
Я так скучив за районом
Де до болю все знайомо
Мене вулицями веди
Проведи мене додому
Я так скучив за районом
Де до болю все знайомо
Мене вулицями веди