Я молився в житті тільки раз,
Коли їхав автобус на обмін.
Зупинилися серце і час,
Як почув українською гомін.
Не повірив… Заплакав… Завив…
Виявляється Бог є на світі!
Він із пекла додому провів
Через наглухо двері закриті.
Поки вдома чекає сімʼя
І під дронами граються діти,
Не опуститься зброя моя!
Ми з рашистами досі не квити!
Поки цвинтар солдатський росте
І у небо летять побратими,
Я їм мститися буду за те!
Павутиння отруйне плестиму!..
Я ні разу в житті не тікав
Ні від служби, ні навіть від смерті:
Закатавши спітнілий рукав,
Зашнуровував берці потерті.
Місяцями ніхто не міняв:
Я хребтом приростав до окопу,
Але бився, терпів, не «петляв»,
Помирав за невдячну Європу!
Поки вдома чекає сімʼя
І під дронами граються діти,
Не опуститься зброя моя!
Ми з рашистами досі не квити!
Поки цвинтар солдатський росте
І у небо летять побратими,
Я їм мститися буду за те!
Павутиння отруйне плестиму!..
