Я до тебе прийду
Через тисячу літ
Повернуся у сутінках ранніх
Твої вікна знайду
Що світились одні
Не згасали вони до світання
Все чекали мене
Так чекали мене
Не губились в дощах і туманах
Шепотіли мені
Твої губи сумні
Ти не зрадиш любов
Не обманеш
Я до тебе прийду
Подолавши біду
Ця тривога для мене остання
Через тисячу літ
Твої вікна знайду
Що світились не згасно коханням
Ти чекаєш мене
Так чекаєш мене
За холодним вікном
Запечальним
І шепочуть мені
Твої губи сумні
Ти не зрадиш любов
Не обманеш
Я до тебе прийду
Дочекаюся весни
Вже найближчі кордони долаю
Як забудеш навік
То не стане мене
Бо живу я заради кохання
Через тисячу літ
Сяйво вікон твоїх
Зігріває і кличе і манить
Там шепочуть мені
Твої губи сумні
Ти не зрадиш любов
Не обманеш