Перегорни, ніби сторінку
Наша любов спогад лише
Далі звикай, що моє серце
Не з тобою вже
Я тільки звук, хіба не чуєш?
Я не твоя, більше не тут
Я ніби тінь, тихо зникаю
Просто далі йду
Може я знов десь помиляюсь
Може колись в цьому розкаюсь
Та все одно, знай, відпускаю
Навіки тебе
Забудь
Ти мене забудь
Я твоє табу
Час назад не поверну
Пробач
Ти пробач мені
Але ми самі
Розірвали цю струну
Не буде крику тут, не буде плачу
Лишилась в нас лише одна остання вдячність
Ти вчила в людях бачити добро і я навчився
Вела крізь вітер і вогонь, і коли губився
Коли я падав від зневіри, - ти підіймала
Як раненого звіра діставала із капкана
Ти хочеш, щоби я забув, що мав цю милість
Торкався губ твоїх, вдихав любові щирість
Щоб відлетіли з пам'яті хвилина за хвилиною
Де мав можливість звати тебе своєю милою
Тебе життя мені набило, мов тату на тілі
Скоріше море в інший бік запустить свої хвилі
Чим видалю тебе із себе, й все, що пережили
Та знай, що відпускаю, бо немає вороття
Але мій світ завжди звучатиме твоїм ім'ям
Забудь
Ти мене забудь
Я твоє табу
Час назад не поверну
Пробач
Ти пробач мені
Але ми самі
Розірвали цю струну
