А вона мою сорочку одягнула тимчасово
І раптово в серце поселилась
Наших душ дві пташки невпевнені
В небо ніби вперше піднялись
І в серцях двох крижаних північних
Дефіцит любові теплом зміниться
І поля квіткові постелені
І магніти всієї землі зійдуться
Пити з нею вино
Лежати головою в її колінах
Збирати світанки з її вій
І засинати мов у казці неземній
Плисти морями
Плисти по її морях своєю хвилею
Дзвеніти від щастя тонкою струною
П'яніти від думки, що вона зі мною
І хай дні не гасить календар
Хай осінь своїм краєм не зійдеться
І ненавідують думки дивні
Що не вічним буде це все
Не знайдуть нас екрани і радари
Нікому не скажем, де ховаємось
З собою заберем лише головне
Те, що є у мене і у неї
Пити з нею вино
Лежати головою в її колінах
Збирати світанки з її вій
І засинати мов у казці неземній
Плисти морями
Плисти по її морях своєю хвилею
Дзвеніти від щастя тонкою струною
П'яніти від думки, що вона зі мною
Вона зі мною
