Памʼятаєш, як були разом

Пам'ятаєш, стрічалися вдвох
Милувалися сходом сонця
Пам'ятаєш той день, коли я підходив
Підходив я до твого віконця

Ти всміхнулась мені
І в очах заіскрились світанки
Я не вмів говорити тоді
Та серце шептало: "Назавжди коханко"

А тепер ти як тінь в тишині
Серед снів, що давно вже чужі
Та як сонце торкнеться землі
Я згадаю твої ті вуста молоді
Бо любов не зникає в дощах
Вона живе у простих словах
І коли я згадаю тебе
Серце знову болить, як тоді

Кажуть щас: "Все пройде, забувається навіть кохання"
Та чому в моїм сні ти приходиш щодня
І шепочеш те саме зітхання
Я не вмію забуть, бо не можна забути живе
Моє серце, як птах, все шукає тебе
Навіть там, де тебе вже немає