Є речі, що не купиш за роки
Не сховаєш у кишені випадково
Вони приходять тихо, без умов
І змінюють людини серце знову
Коли світ тисне, і темніє день
І здається — далі вже нікуди
Є щось, що лікує без імен
І робить сильними слабких людей
Бо найпрекрасніше в цім світі — любов
Яка вміє нас усіх тримати
Повертає надію без зайвих слів
І вчить по-справжньому кохати
Вона — як світло серед темних доріг
Як вибір лишатись, і не тікати
Бо найпрекрасніше в цім світі — любов
Її неможливо зламати
Можливо, хтось вже падав не раз
І збирав себе по частинах у тиші
Може серце вчилося мовчати
Та боялось знову сильно покохати
Та навіть зранена душа не раз
Знову вчиться вірити… любити
І навіть після зламаних сердець
Любов знаходить шлях в них жити
Бо найпрекрасніше в цім світі — любов
Вона вміє чекати й прощати
Повертає надію без зайвих слів
І вчить по-справжньому кохати
Вона — як світло серед темних доріг
Коли душа не просить захисту й броні
Найпрекрасніше в цім світі — любов
Повірте мені
Якщо ти ще не знаєш, як це — любити
Не поспішай зачиняти всі двері
Любов не приходить, коли їй велять спішити
Вона приходить у іншій манері
Вона не питає про вік і роки
Не рахує сльози й минулі втрати
Вона поруч стає — без зайвого слова
І вчить серцем усе відчувати
Не бійся знову відкрити серце
Не роби з нього камінь й броню
Бо найпрекрасніше в цім світі
любов.
Я це кажу, як чоловік, що знає ціну
