І ти знайшла мене на самому, самому дні...
Де догорали всі мої вогні.
І ти знайшла мене на самому, самому дні...
Де догорали всі мої вогні.
На мокрім дзеркалі нічних проспектів...
Я був лише одним з прозорих силуетів.
І кроків звук тонув у шумі міста...
А посмішка твоя була така промениста.
І світ навколо раптом іншим став...
Не тим похмурим, яким я його знав.
І ти знайшла мене на самому, самому дні...
Де догорали всі мої вогні.
І ти знайшла мене на самому, самому дні...
Де догорали всі мої вогні.
Все ті ж проспекти, той самий дощ і вітер...
І мій колишній смуток мені тепер не світить.
І дім тепер не там, де стіни та вікно...
А там, де два життя сплелися в одно.
І світ навколо раптом іншим став...
Не тим похмурим, яким я його знав.
І ти знайшла мене на самому, самому дні...
Де догорали всі мої вогні.
І ти знайшла мене на самому, самому дні...
Де догорали всі мої вогні.
Нехай летять роки, немов шалені птахи...
Та не розійдуться ніколи наші шляхи.
І ти знайшла мене на самому, самому дні...
Де догорали всі мої вогні.
І ти знайшла мене на самому, самому дні...
Де догорали всі мої вогні.
