Неоновий дим, мокрий асфальт
Я розчиняюсь у тінях вітрин
Кожен погляд — зухвала облава
Вони бачать лише елегантне вбрання
А під ним... тисячі історій без слів
І холодний дотик моїх пальців
Тиша стає голоснішою за крик
Я чую, як вони шепочуть...
Вони звуть мене Мадам
(C'est étrange)
Ніби я зійшла з чорно-білих екранів
Просто Мадам
(Mon âme)
Я танцюю сама під сумними дощами
Oh la la... самотня Мадам
(Toujours)
Oh la la... ніхто не знає мій шрам
(Personne ne voit)
Oh la la... самотня Мадам
(Toujours)
Oh la la... ніхто не знає мій шрам
(Personne ne voit)
Запалюю знову тонку сигарету
І видихаю в ніч je ne sais quoi
Я в головній ролі, та сюжет не мій
Або, може, це просто частина гри
І під ним... тисячі загублених мрій
І гарячий подих на склі
Тиша стає найріднішою з стихій
Я знову чую, як шепочуть...
Вони звуть мене Мадам
(C'est étrange)
Ніби я зійшла з чорно-білих екранів
Просто Мадам
(Mon âme)
Я танцюю сама під сумними дощами
Oh la la... самотня Мадам
(Toujours)
Oh la la... ніхто не знає мій шрам
(Personne ne voit)
Oh la la... самотня Мадам
(Toujours)
Oh la la... ніхто не знає мій шрам
(Personne ne voit)
Можливо, завтра сонце зійде не для мене
Peut-être...
І цей туман, що в серці, не мине
Але зараз є лише ніч і la pluie
І я, je suis, загублена в юрбі...
Вони звуть мене Мадам
(C'est étrange)
Ніби я зійшла з чорно-білих екранів
Просто Мадам
(Mon âme)
Я танцюю сама під сумними дощами
Oh la la... самотня Мадам
(Toujours)
Oh la la... ніхто не знає мій шрам
(Personne ne voit)
Oh la la... самотня Мадам
(Toujours)
Oh la la... ніхто не знає мій шрам
(Personne ne voit)
