Лютий, скоро весна

Біля дороги, що вела у далекі краї
На картоні циганка сиділа
Втомлений погляд, карі очі сумні
Колись розкішна коса стала сива

Гей, красуня, гукнув їй жартома
Ти чому тут сама, де твоя велика родина
Тихо-тихо юначе, мовчи відчуває душа
Суне смуток і горе, темна година

Ой не вірю, не треба бідою лякати
Дивись лютий місяць, а скоро весна
Так весна, але ти не доїдеш до хати
Краще б цього не знала, але скоро війна

Розсміявся і кинув сто гривень на їжу
Ти від холоду вже зовсім здуріла стара
Говорив і морозом обсипало шкіру
Не доїхав додому, там згоріла і хата
І вся сім'я