Промені сонця просять, щоб я відкрив їм очі
Там за вікном мене чекає добрий ранок, хоче
Щоб прокидався я і йшов робити справи
Жваво
Ви ж щойно тут були, чи то була уява?
Ввімкнув холодну воду, сонливість геть прогнати.
І твої руки не гарячі на плечах дають тепло.
Наче багаття, наче багато, але цю відстань не пройти, щоб їх поцілувати!
Так сильно мучають думки, я наче сам свій ворог.
Від них і не втекти, зі мною завжди поряд.
Я задаю собі питання, їх багато, страшно.
Флешбеки від війни пройдуть? Поки не ясно.
Вся концентрація моя дивиться на дорогу.
Приємна прохолода від кондьора в допомогу.
Плюс мій плейлист допомагає розібрати спазми.
Думки і голоса що в голові, втечіть назавжди!
Я не боюсь, тисну на рани
Не відлітай, в нас багато ще планів
Роки пройдуть, всі загояться шрами
Не зляже на дно наш гнів океанів!
За тереконами біда, на бороді кров і слина
Ми капля в морі, не біда, біда за тереконами
В окопах молодь й дідусі, прийшли не всі
Але усі, хто з нами тут, ті молодці
Я міцно переконаний
Піднімем голови свої, хоча над ними щось свистить
Та вистоїм на зло усім, всі міцно загартовані!
Я з братом разом пліч о пліч, довіра вища за поріг!
Ще й з нами Бог, а це вже щось
Я в цьому переконаний
Молився я та сталось так, кулі попали в братика
Друже, агов! Не помирай, я тут з тобою
Зачекай!
Зупиню кров, дам обезбол, заклею рани
Дихай, бро
Ти потерпи, ми ж майже врятувались разом вдвох
Тебе чекають ще батьки, хрещеники і дітлахи,
Ти на рибалку хтів пити, саме якраз в цю еру!
Ти ще побачиш береги, світло іде, а ти не йди
Вдома тебе чекає твоя Джейн Ейр!
Я не боюсь, тисну на рани
Не відлітай, в нас багато ще планів
Роки пройдуть, всі загояться шрами
Не зляже на дно наш гнів океанів!
Критична ситуація, важко триматись, відчай
Але і ми не з тих, хто піде не віддавши відсіч!
Пекло зійшло на землю в вигляді війни
Запеклої
Життя виходить з побратима, але я досі впевнений!
В його показниках життєвих, волею
Духовною
Як тільки він прийде до тями стане люттю новою!
Постійний обстріл заважає працювати
Часу чекати вже давно немає, буду ризикувати!
Зняв бронь його, руки приклав до серця
Я починаю непрямий масаж,
Ніхто з нас не здається!
В ритмічних рухах натискаю на грудину
З'явився ритм, побачив вдих, по тілу пішла сила
Відкрились очі,і іскорка в них починає
Грати
Ну що, вітаю! З поверненням брате!
Я не боюсь, тисну на рани
Не відлітай, в нас багато ще планів
Роки пройдуть, всі загояться шрами
Не зляже на дно наш гнів океанів!
