Сірий світанок постукав у шибку
Місто в тумані ще бачить сни
На підвіконні лишила помилку
Філіжанку кави, що охолола
Як ми
В дзеркалі калюж неонові ріки
Вітер гортає порожні листи
Ти мені вчора закрив повіки
Щоби не бачила, як теж
Назавжди
Хто з нас почав цю тиху гру
Хто написав її кінцівку
І ця холодна кава
За все що не збулося
На віях як іржа
Застигла враз сльоза
Під звук старого часу
Танцює тінь на склі
Я не сказала фразу
Що ми вже не одні
Перший трамвай наче привид із ночі
Креслить маршрут по холодній росі
Все що лишилось твої сірі очі
В тумані пам'яті немов
Уві сні
Небо на сході вже світла благає
Ніч віддає свої тихі права
Чашка в руках моїх не зігріває
В ній помирають останні слова
Хто з нас почав цю тиху гру
Хто написав її кінцівку
І ця холодна кава
За все що не збулося
На віях як іржа
Застигла враз сльоза
Під звук старого часу
Танцює тінь на склі
Я не сказала фразу
Що ми вже не одні
