Я довго гнатиму велосипед
В глухих полях його я зупиню.
Із квітів польових зроблю букет
Для дівчини, яку я так люблю
Із квітів польових зроблю букет
Для дівчини, яку я так люблю
Я їй скажу, як з іншим разом ти
Про нашу призабула ти любов.
І хай оці, весняні квіти польові
Про мене нагадають тобі знов
І хай оці, весняні квіти польові
Про мене нагадають тобі знов
Вона візьме, і знову в пізній час
Коли туман спускається в пітьмі
Вона пройде, не згадуючи нас
Не посміхнеться навіть вже мені.
Вона пройде, не згадуючи нас
Не посміхнеться навіть вже мені.
Настане ніч — і зорі запалають,
Дороги зіллються у тишину.
Я знову до вікна прийду, благаю,
І шепотом зізнання принесу.
Я знову до вікна прийду, благаю,
І шепотом зізнання принесу.
Залишу вдома я велосипед,
І по росі до неї побіжу.
І на зорі залишу свій букет
Тій дівчині, яку я так люблю.
Я тільки хочу, щоби взяла букет
Та дівчина, яку безумно так люблю.
