Сніг тихо падає і б’є в вікно,
А ти далеко — в серці все одно.
Я кожну ніч з тобою говорю,
Бо лиш тебе по-справжньому люблю.
А сніг летить — та серце не мовчить,
Воно до тебе знов і знов летить.
Я збережу для нас тепло живе,
Бо ця любов у серці не мине.
Нехай зима ще стелить білі сни
Я дочекаюсь, мила, до весни.
Зійдуться наші зоряні стежки
Ми будем разом. Тільки — я і ти.
Без тебе день мовчить і не пливе,
І вечір тихо смуток береже.
Тепло очей твоїх я бережу
Тобою я, кохана дорожу..
А сніг летить — та серце не мовчить,
Воно до тебе знов і знов летить.
Я збережу для нас тепло живе,
Бо ця любов у серці не мине.
Нехай зима ще стелить білі сни
Я дочекаюсь, мила, до весни.
Зійдуться наші зоряні стежки
Ми будем разом. Тільки — я і ти.
Твій голос чую навіть у вітрах,
Він гріє серце в сніжних холодах.
Я знаю: ти відчуєш це сама —
Моя любов до тебе лиш одна.
А сніг летить — та серце не мовчить,
Воно до тебе знов і знов летить.
Я збережу для нас тепло живе,
Бо ця любов у серці не мине.
Нехай зима ще стелить білі сни
Я дочекаюсь, мила, до весни.
Зійдуться наші зоряні стежки
Ми будем разом. Тільки — я і ти.
Як стане важко — просто згадай,
Що я з тобою, де б ти не була.
Моя любов — не слова і не жаль,
Вона тебе обійме іздаля
А сніг летить — та серце не мовчить,
Воно до тебе знов і знов летить.
Я збережу для нас тепло живе,
Бо ця любов у серці не мине.
Нехай зима ще стелить білі сни
Я дочекаюсь, мила, до весни.
Зійдуться наші зоряні стежки
Ми будем разом. Тільки — я і ти.
А сніг летить… та я дочекаюсь,
Бо ти — моє серце. І я не зламаюсь.
