Усе, що нам лишається, це час:
Хвилини чи роки - вже як складеться.
У січні від ялинки лиш каркас.
У лютому війна у шибку бʼється.
У березні в окопах клятий дощ.
У квітні повна церква на Великдень.
У травні на дорогах повно трощ.
У червні ворог суне брати південь.
Усе, що нам лишається, іти
Стирати ноги стомлені до болю!
Тягти себе із бруду та води,
В кінці тунелю пізнавати волю…
Усе, що нам дісталось, боротьба:
Міцне коріння, але хворий стовбур.
Та хай до смерті втомиться стопа,
Кулак у небо мій покаже опір!
У липні на відпустку не чекай.
У серпні діти ловлять рештки щастя.
У вересні смачний карпатський чай.
У жовтні сни під ковдрою пухнасті.
Нові могили риє листопад.
Наївні мрії грудень знов приносить,
І Санта губить сані між Карпат,
Вдягає піксель - і ніяк не зносить.
Усе, що нам лишається, іти
Стирати ноги стомлені до болю!
Тягти себе із бруду та води,
В кінці тунелю пізнавати волю…
Усе, що нам дісталось, боротьба:
Міцне коріння, але хворий стовбур.
Та хай до смерті втомиться стопа,
Кулак у небо мій покаже опір!
