На Кононівських полях
Тільки ниви і я.
Там зозуля кує,
Й сонце там лиш для мене встає.
А я можу тепер спокійно спати.
Вечірні зорі ніч збудували,
І стіни стали між мною і світом.
І зранку із сонцем її контральто
Розбудить мене цим літом.
Що довше слухаєш — то більше хочеться чути.
Що більше ловиш — то трудніше зловити.
Так стараєшся, а не можеш забути
Їдеш туди, де голос її добре чути.
На Кононівських полях
Тільки ниви і я.
Там зозуля кує,
Й сонце там лиш для мене встає.
Чи то сміється, чи то співає,
А вітер море колосисте колихає.
Зустрінемось завтра,
Прощай, минуле,
Добраніч, зозуле.
А я можу тепер спокійно спати.
Вечірні зорі ніч збудували,
І стіни стали між мною і світом.
І зранку із сонцем її контральто
Розбудить мене цим літом.
На Кононівських полях
Тільки ниви і я.
Там зозуля кує,
Й сонце там лиш для мене встає.