Скільки тут дам і королів,
Понавигадували нових слів.
А ти повірити мені не зумів,
А я ж актриса, хоч театр мій згорів.
Любі глядачі, пакуйте речі,
Наш театр горить, тож цілую в плечі.
Ну чому все так недоречно?
Хто ж знав, що любов — це небезпечно
Хто ж знав, що любов — це небезпечно
Нова роль — як новий роман,
Вір у мій самообман.
Бо я не граю — я живу,
І на цій сцені я і згорю.
Любі глядачі, пакуйте речі,
Наш театр горить, тож цілую в плечі.
Ну чому все так недоречно?
Хто ж знав, що любов — це небезпечно
Хто ж знав, що любов — це небезпечно
