Втомилась, напевно, й ти,
Те, що снігом моє горе вкрило,
Кажеш, що то гріх,
Що снігом замело.
Та й пронеслася зима,
Що снігами долю мою вкрила,
А з тобою знов
Навколо зацвіло.
Ангел знов [нерозбірливо] заборони,
В ту дорогу прокладу нову,
Грають пісні звідусіль.
Поки паде сніг, нехай [нерозбірливо],
Де мішок чудес
Наповнить цей вертеп.
