Вже бим була їхала, вже бим була йшла,
Але нашої краси ніде й не найшла,
Такої безмежної, що й краю немає,
Такої правдивої, що кров закипає.
Вже бим була їхала, вже бим була йшла,
Та й до наших я людей і по світах дійшла.
Вони співають рідної, нашу пісню чують,
Ті, котрі вірні їй, світом панують.
Перебули літо, перебули зиму,
Гори мої рідненькі, де ся від вас діну?
Перебули зиму, перебули літо,
Ну а мої співанки най летять по світу.
Вже бим була їхала, вже бим була йшла,
Скільки різних я доріг по життю пройшла.
Хто з нас кождий пережив, що ніхто й не знає,
Але краще там завжди, там, де нас немає.
Вже бим була їхала, вже бим була йшла,
Та вже навіть та зима не така страшна,
Як та думка, що назад своїх не діждати,
Як за вами голосять рідненькі Карпати.
Перебули літо, перебули зиму,
Гори мої рідненькі, де ся від вас діну?
Перебули зиму, перебули літо,
Ну а мої співанки най летять по світу.
Перебули літо, перебули зиму,
Гори мої рідненькі, де ся від вас діну?
Перебули зиму, перебули літо,
Ну а мої співанки най летять по світу.
Ну а мої співанки най летять по світу.
Ну а мої співанки най летять по світу.
Ну а мої співанки най летять по світу.
Ну а мої співанки...
