Усе мине,
розтане лід,
і все, що було,
забуде світ.
І там, де ніч була як ад,
настане день, розквітне сад.
Впадуть імперії колись,
і пам'ять час зітре,
з каміння квіти проростуть,
усе пройде.
Вдома, яка б не була втома,
так добре бути вдома, вдома, вдома.
Вдома, яка б не була втома,
так добре бути вдома, вдома, вдома.
Усе мине: і тиша, і гроза,
і сум, що каменем на плечі ліг.
Мине час, як вода.
Все виполоще дочиста:
хороше й зле,
веселе і сумне.
І це пройде,
зітруть вітри сліди,
й усе мине,
образи і жалі.
Живи і ні про що не жалій.
Вдома, яка б не була втома,
так добре бути вдома, вдома, вдома.
Вдома, яка б не була втома,
так добре бути вдома, вдома, вдома.
Вдома, яка б не була втома,
так добре бути вдома, вдома, вдома.
Вдома, яка б не була втома,
так добре бути вдома, вдома, вдома.
