Сотні інших - ти один.
І без тебе світ не дихає.
Чую сигаретний дим,
Нагадаю собі ним тебе.
І в кінці кінців не дивно,
Що людина для людини
Віддає своє єдине,
Не дає собі піти.
І для мене, певно, не важливо
Чи даси мені це ти...
Тільки не прощайся назавжди,
Я не відчуваю, що готова знову
Зникнути в обіймах самоти
В тебе...Вдома.
Просто випадковий збіг
Змінює всі плани і збиває з ніг,
Сотні напівсонних днів
Склянка повна лиш напів,
Бо ти
Вирішив за нас обох:
«надто сильна не любов
Між нами».
Я б летіла стрімголов,
Тільки щоб знов і знов
Притиснути руками.
Тільки не прощайся назавжди,
Я не відчуваю, що готова знову
Зникнути в обіймах самоти
В тебе...Вдома
Вдома...