Поміж верстатів масло жовтими калюжами
І супорта поїли направляючих
Це D-500 ніколи, звісно, не одужає
Нове тисячоліття не було вражаючим
Усі безглузді заходи колись проваляться
І він зупиниться, і поглине мартен
Людина не залізо, тобто не ламається
Але ніколи так не проживе
Без відпусток і без вихідних
Без перерви на обід, просто так, для всіх
Під пекучим сонцем - ми підталий сніг
Скільки б ти так зміг, просто так, для всіх?
Відпусти мене, припини слова
Придивись навколо - те, чого не чекав
Всі мої пісні, всі, що я писав
Я не тим живу, ніхто мені не сказав
Шпарини зморшками поміж колон
Є трохи сили ще єднати береги
Ніхто не привертав любов твоїх долонь
Ти просто так їх любиш, просто так їх любиш
Сторіччя босими ногами у воді і втома
Якби хотів - руками ванти розірвав
Але у кожну мить когось несеш додому
Там не пробачать, в разі - я не знав
Без відпусток і без вихідних
Без перерви на обід, просто так, для всіх
Під пекучим сонцем - ми підталий сніг
Скільки б ти так зміг, просто так, для всіх?
Відпусти мене, припини слова
Придивись навколо - те, чого не чекав
Всі мої пісні, всі, що я писав
Я не тим живу, ніхто мені не сказав
Без відпусток і без вихідних
Без перерви на обід, просто так, для всіх
Під пекучим сонцем - ми підталий сніг
Скільки б ти так зміг, просто так, для всіх?
Відпусти мене, припини слова
Придивись навколо - те, чого не чекав
Всі мої пісні, всі, що я писав
Я не тим живу, ніхто мені не сказав