Там де я – промені
Там земля в полум’ї
Там де я – доля моя
І воля
Там поля зорані
Неба шлях зоряний
Там де я – доля моя
Моя доля
Ой, прости, Бог мене
Від злості борони
Легкості хлопу молодому
А доля дала біль
До рани клала сіль
Слала у стежину невідому
Дала волю сенсу доля
Має моє серце зоря
Далі буде дорога неясна
Мила моя, люба моя
Сльози пада ніби в дитя
Забирай мене доки не згасла
Там де я – промені
Там земля в полум’ї
Там де я – доля моя
І воля
Там поля зорані
Неба шлях зоряний
Там де я – доля моя
Моя доля
Скільки на віку мені років жити?
Скільки в колоску соків має жито?
Скільки б не було – забираю все.
Вітер над гречаним полем голос хвилями несе.
Хай мене в дорогу перехрестять зорі,
Заплелись шляхи з бабусиних історій.
Я вклонюся всім й знову за поріг,
Хай лишається моє дитинство в рідному дворі.
Із очей сльоза, а в річок течія.
Є дві сторони, та тільки де чия?
Маю мамин хліб на серці з печі я.
Тож мене веди сьогодні доля моя.
Із очей сльоза, а в річок течія.
Є дві сторони, та тільки де чия?
Маю мамин хліб на серці з печі я.
Тож мене веди…
Там де я – промені
Там земля в полум’ї
Там де я – доля моя
І воля
Там поля зорані
Неба шлях зоряний
Там де я – доля моя
Моя доля
