Чи то краса, що була твоя
Чи то любов, що не зберегла
Коли очі змінили
Свій колір на блакить
Ти казала, що встигнеш
Життя своє змінить
Ти казала, що любиш
Чи віриш собі
Крадучи мою долю
Ти втратила й свою
Своє серце — з неболю
У прірви на краю
Я хотів бути разом
То ти — не дала
То помста твоя
Як бути тепер все я не збагну
Ти кинула виклик, та я мовчу
Не зміг зрозуміти тебе
Тебе тоді
Тепер мені мстишся
Пробач мені
Коли очі змінили
Свій колір на блакить
Ти казала, що встигнеш
Життя своє змінить
Ти казала, що любиш
Чи віриш собі
Крадучи мою долю
Ти втратила й свою
Своє серце — з неболю
У прірви на краю
Я хотів бути разом
То ти — не дала
То помста твоя