Ой-йой-йой…
А я мікрофона, до губи приклала,
На його сопілці я пісню заграла.
Ой так я старалась, ой так я дула,
Що про все на світі в той момент забула!
Ой стою на асфальті, в калоші я взута,
А в голові моїй - дика каламута.
Чи лижі не їдуть, чи стежка не кута,
Чи то я по жизні вкрай єбанута?
А він подивився, як бомж на зарплату,
Сказав: «Ти занадто для мене піздата».
Копняка він дав під зад і виставив з хати,
Навіть калоші не встигла взувати!
Не по зубах я такому кастрату!
Ой на хую вертіла, я ці «шури-мури»,
Не зустрічала ще такої наглої натури
Знайду собі інше, знайду собі покраще,
Щоб мав не сопілку, а щось багатше!
Ой стою на асфальті, в калоші я взута,
А в голові моїй - дика каламута.
Чи лижі не їдуть, чи стежка не кута,
Чи то я по жизні вкрай єбанута?
Ой-йой-йой…
